Личный кабинет
ТЕРМИДОЛ капс. 400мг №10
ots
Код товара: 636736
Производитель: Киевский витаминный завод (Украина, Киев)
1 200,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 08.07.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
TERMIDOL
TERMIDOL
Место хранения:
Активный ингредиент: ибупрофен;
1 капсула содержит ибупрофен 200 мг или 400 мг;
Вспомогательные вещества: полиэтиленгликоль (макрогол), гидроксид калия, очищенная вода;
капсула: желатин; сорбит жидкость, частично обезвоженный (Е 420).
Лекарственная форма. Капсулы мягкие.
Основные физико-химические свойства: мягкие желатиновые капсулы овальной формы, с швом, прозрачный, светло - желто-коричневый цвет. Содержимое капсулы - прозрачный, бесцветный или слегка желтоватый, вязкой жидкости.
Фармакотерапевтическая группа. Нестероидные противовоспалительные и противоревматические средства. Производные пропионовой кислоты. Код ATH M01A E01.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Ибупрофен - нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП), производные пропионовой кислоты, который продемонстрировал свою эффективность в подавлении синтеза простагландинов - медиаторов боли и воспаления. Ибупрофен обладает обезболивающим, жаропонижающим и противовоспалительным действием. Кроме того, ибупрофен наносит агрегацию тромбоцитов.
Экспериментальные данные указывают на то, что ибупрофен может ингибировать эффект конкурентного низкой дозой ацетилсалициловой кислоты (аспирина) для агрегации тромбоцитов, в то время как применение этих препаратов. Некоторые фармакодинамические исследования указывают на то, что применение разовой дозы ибупрофена 400 мг в течение 8 часов до или в течение 30 минут после применения аспирина немедленного высвобождения (81 мг) уменьшилось влияние аспирина на образование тромбоксана или агрегации тромбоцитов. Хотя существует неопределенность в отношении экстраполяции этих данных в клиническую ситуацию, мы не можем исключить вероятность того, что регулярное длительное применение ибупрофена может уменьшить кардиопротективный эффект низких доз аспирина. При не систематическом использовании IBuprofen такой клинически значимый эффект считается маловероятным.
Фармакокинетика.
В полости рта ибупрофен быстро всасывается, частично уже в желудке , а затем полностью в тонком кишечнике.
После того, как metabolizatsiyi в печени (гидроксилирования, карбоксилирования, конъюгации) фармакологически неактивные метаболиты полностью выводится из организма преимущественно в моче (90%) и с желчью.
Период полураспада у здоровых добровольцев, а также у пациентов с заболеваниями печени и почек составляет 1,8-3,5 часов. Связывание с белками плазмы крови приблизительно - 99%. При пероральной лекарственной форме обычного высвобождения максимальная концентрация в плазме крови достигается в течение 1-2 часов. Ибупрофен обнаружен в плазме в течение более 8 часов после введения дозы.
Клинические характеристики.
Индикация.
Симптоматическое лечение от легкой до умеренной боли различного происхождения (головы, зубная боль, болезненные менструации), в том числе простуды и лихорадки.
Противопоказание.
- повышенная чувствительность к ибупрофена или к любому компоненту препарата;
- реакции гиперчувствительности (например , астма, ринит, крапивница или отек Квинке) наблюдались ранее после использования ибупрофен, аспирин или другим НПВС;
- язвенная болезнь желудка / кровоизлияние активная форма или история рецидивирующих (два или более эпизодов тяжелой язвы желудка или кровотечения);
- желудочно - кишечное кровотечение или перфорация , связанная с применением НПВС в истории;
- серьезное нарушение функции печени, тяжелая почечная дисфункция, тяжелая сердечная недостаточность (класс IV классификации NYHA);
- дети с массой тела менее 20 кг (по 200 мг дозы);
- дети с массой тела менее 40 кг или детей в возрасте до 12 лет;
- последний триместр беременности;
- нарушение мозгового кровотечения или другая активная фаза;
- геморрагический диатез или свертывания крови;
- нарушение кроветворения неясной этиологии;
- серьезное обезвоживание (вызванное рвотой, диареей или недостаточное потребление жидкости);
- препарат противопоказан в сочетании с другими НПВС, включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2 (СОХ-2).
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Ибупрофен, как и другие НПВП, не следует использовать в сочетании с:
- это tsetylsalitsylovoyu кислота, так как это может увеличить риск побочных реакций, если ацетилсалициловая кислота (доза выше 75 мг в день) , назначенного врачом.
Экспериментальные данные указывают на то, что при использовании IBuProfen могут ингибировать влияние низкой дозы аспирина на агрегацию тромбоцитов. Однако ограничения на экстраполяции этих данных в клиническую ситуацию делают невозможным сделать окончательные выводы , что регулярное длительное применение ибупрофена может уменьшить кардиопротективный эффект низких доз аспирина. При не систематическом использовании IBuprofen такие клинически значимые эффекты считаются маловероятными.
- А nshymy НПВП, включая селективные ингибиторы СОХ-2:
Одновременное использование нескольких НПВП может увеличить риск желудочно-кишечных язв и кровотечение из-за синергетического эффекта. Следовательно, следует избегать сопутствующего использования ибупрофена с другими НПВП.
Поскольку ибупрофен осторожно следует использовать в сочетании с наркотиками:
Ntykoahulyanty: НПВС может усиливать эффект антикоагулянтов , такие как варфарин.
Гипотензивные препараты (ингибиторы АПФ и антагонисты ангиотензина II в) и диуретики: НПВС может ослабить эффект диуретиков и других гипотензивных препаратов. У некоторых пациентов с нарушенной функцией почек (например , обезвоженных пациентов или пожилых пациентов с нарушенной функцией почек) одновременное применение ингибитора АПФ или антагониста ангиотензина II , и агенты , которые ингибируют циклооксигеназу может привести к
дальнейшее ухудшение функции почек, включая возможную острую почечную недостаточность, которая обычно является обратимой. Следовательно, такие комбинации должны быть назначены с осторожностью, особенно пациентами летнего возраста. Если вам нужна долговременная лечение, должно проводить адекватное увлажнение пациента и рассмотреть возможность мониторинга функции почек в начале комбинированного лечения и на регулярных интервалах после этого. Диуретики могут увеличить риск нефротоксического воздействия НПВП.
Одновременное применение ибупрофена и калийсберегающих диуретиков может привести к гиперкалиемии (калий рекомендуется проверять сыворотку);
Кортикостероиды: повышенный риск развития язв и кровотечений в желудочно - кишечном тракте;
тромбоцитов агенты и селективные ингибиторы обратного захвата серотонина, может увеличить риск желудочно - кишечного кровотечения;
Сердце гликозиды: NSAIDS может усиливать функцию сердца, уменьшить функцию гломерелярной фильтрации почек и повысить уровень гликозидов в плазме крови;
дигоксин, повышает плазменные уровни обоих препаратов;
Литий: есть данные о возможном увеличении в плазме лития;
Метотрексат: применение ибупрофена в течение 24 ч до или после введения метотрексата может привести к повышению концентрации метотрексата и повышают его токсичность;
Циклоспорин: повышенный риск нефротоксичности;
мифепристон, НПВС не следует использовать ранее , чем через 8-12 дней после применения мифепристона, поскольку они могут снизить его эффективность;
такролимус: нефротоксичность может увеличить риск, в то время как использование НПВП и такролимуса;
зидовудин, осведомлены о повышенном риске гематологической токсичности зидовудина и комбинированного применения НПВС. Существует свидетельство повышенного риска гемартроз и гематомы у ВИЧ-инфицированных пациентов с гемофилией, если сопутствующее лечение зидовудином и ибупрофеном;
Хинолоны антибиотики, сопутствующее применение ибупрофена может увеличить риск судорог;
сульфонилмочевины, с сопутствующим использованием рекомендуется проверить значение глюкозы в крови в качестве меры предосторожности;
пробенецид и сульфинпиразон: ибупрофен может задержать выделение;
фенитоин, сопутствующее использование лекарственных средств фенитоина может повысить его уровень в сыворотке крови;
ингибиторы CYP 2 C 9: одновременное применение ибупрофена с ингибиторами CYP2C9 может шьют, пострадала от воздействия ибупрофен (CYP2C9 субстрата); в исследовании с вориконазола и флуконазола (ингибиторы CYP2C9) было показано , что увеличение влияния S (+) - ибупрофена примерно на 80-100%; снижение дозы ибупрофена следует учитывать при использовании обоих мощных ингибиторов CYP2C9, особенно , когда высокие дозы ибупрофена с вориконазол или флуконазол.
Особенности приложения.
Побочные эффекты использования Ибупрофена NSAID и всей группы в целом могут быть уменьшены путем применения минимальной эффективной дозы, необходимой для лечения симптомов, в течение кратчайшего периода времени.
У пожилых пациентов существует повышенная частота побочных реакций на НСАЗ, особенно желудочно-кишечное кровотечение и перфорации, которые могут быть смертельными.
Необходимо соблюдать осторожность у пациентов с:
в го плавал на дыхательную систему - у пациентов с астмой или аллергией или имеют эти заболевания могут возникнуть в анамнезе бронхоспазм;
воздействие на сердечно - сосудистой и цереброваскулярной системы - у пациентов с артериальной гипертензией и / или сердечной недостаточности (см . раздел «Противопоказания» и «Побочные реакции»), история должна быть осторожными , чтобы начать лечение (необходимо консультации), как и в лечении ибупрофена , как и другие НПВС, сообщали о случаях задержка жидкости, гипертензия и отеки.
Мы знаем из клинических испытаний и эпидемиологических данных о том , что применение ибупрофена, особенно при высоких дозах (2400 мг в день) может быть связано с несколько повышенным риском артериальных тромботических осложнений (например , инфаркт миокарда или инсульт). В целом, эпидемиологические исследования не предполагают , что низкие дозы ибупрофена (например, ≤1200 мг в сутки) может привести к увеличению риска артериальных тромботических осложнений.
Пациенты с неконтролируемой гипертонией, застойной сердечной недостаточностью (классификация класса II-III NYHA), диагностированные иминообразные сердца, периферическое артериальное заболевание и / или цереброваскулярные заболевания должны обращаться с ибупрофеном только после тщательной оценки клинической картины. Следует избегать высоких доз (2400 мг в день).
Кроме того, следует тщательно оценить клиническую картину до того длительного лечения пациентов с факторами риска сердечно - сосудистых событий (например , артериальная гипертензия, гиперлипидемия, сахарный диабет, курение), особенно если нужны высокие дозы ибупрофена (2400 мг ежедневно);
воздействие на почках - у пациентов с нарушенной функцией почек, так как функция почек может ухудшиться (смотрите раздел «Противопоказания» и «неблагоприятные реакции».);
го плавал в печени - нарушение функции печени (см раздел «Противопоказания» и «Побочные реакции».);
влияют на пищеварительную систему - у больных с желудочно - кишечными заболеваниями в истории , как эти условия могут перерасти (язвенный колит, болезнь Крона (см раздел «Побочные реакции»).). Есть сообщения о желудочно - кишечного кровотечения, перфорация, язвы, возможно , со смертельным исходом, которые имели место в любой стадии лечения НПВС, независимо от симптомов предупреждения или наличие серьезных нарушений желудочно - кишечного тракта в истории.
Риск желудочно - кишечного кровотечения, перфорация, язва увеличивается с увеличением дозы NSAID, у больных с историей язвенной болезни, особенно осложняется кровотечением или перфорацией, а также у пожилых людей. Такие пациенты должны начать лечение с минимальными дозами. Для этих пациентов, а также для людей , которым требуется сопутствующее применение низких доз аспирина или других препаратов , которые могут увеличить риск для желудочно - кишечного тракта, следует рассмотреть вопрос о необходимости комбинированной терапии защитных средств (например , мизопростолы или ингибиторы протонной помпы).
У пациентов с существующими желудочно-кишечными расстройствами в истории особенно пожилые пациенты должны сообщать о любых необычных симптомах от желудочно-кишечного тракта (особенно желудочно-кишечного кровотечения), особенно в раннем лечении.
Следует соблюдать осторожность у пациентов , получающих сопутствующих препаратов , которые могут увеличить риск язвы или кровотечения , такие как кортикостероиды, пероральные антикоагулянты (например, варфарин), селективные ингибиторы обратного захвата серотонина или антитромбоцитарных препаратов (например, аспирин).
Если желудочно - кишечные кровотечения или язвы у пациентов , получающих ибупрофен, лечение следует немедленно прекратить;
действие на кожу - очень редко у пациентов , получающих НПВП могут возникнуть серьезные кожные реакции , которые могут быть фатальными, включая эксфолиативный дерматит, синдром Стивенса-Джонсона и токсический эпидермальный некролиз. Наивысший риск этих реакций наблюдается на ранних стадиях терапии; Большая часть начала таких реакций происходит в течение первого месяца лечения. Ибупрофен должен быть прекращен на первом знаке кожной сыпи, поражениях слизистой оболочки или под любым другим признаком гиперчувствительности.
В исключительных случаях Windpox может вызвать серьезные инфекционные осложнения от кожи и мягких тканей. До сих пор мы не можем исключить влияние НПВС на обострение этих инфекций, рекомендуется избегать использования ибупрофена в случае ветряная оспа;
Влияние на фертильность у женщин - есть ограниченные доказательства того, что лекарственные средства , которые ингибируют синтез циклооксигеназы / простагландина в длительном применении (применимо дозе 2400 мг на ночь и длительность лечения 10 дней) может привести к снижению фертильности у женщин, влияющих овуляции. Этот процесс является обратимым после прекращения лечения;
другие НПВС - ибупрофен применение одновременно с другими НПВС, включая селективные ингибиторы СОХ-2 увеличивают риск побочных реакций, поэтому его следует избегать;
SLE и смешанное заболевание соединительной ткани - повышенный риск развития асептического менингита (см раздел «Побочные реакции».);
врожденные нарушения метаболизма порфирина - например, острой перемежающейся порфирии;
хирургия - после обширного хирургического вмешательства;
аллергические реакции - у пациентов, имеющих аллергические реакции на другие вещества , поскольку эти пациенты также имеют повышенный риск развития реакций гиперчувствительности при использовании ибупрофена.
Пациенты , которые страдают от сенной лихорадки, носовые полипы, хронические обструктивные заболевания raspiratornyh или аллергические заболевания имеют историю, так как они повышают риск аллергических реакций; они могут иметь приступы астмы (так называемая анальгетик астма); крапивница или отек Квинке.
Лекарственный препарат содержит сорбитолы, как и в случае установления непереносимости определенных сахаров следует prokonsultuytysya врача , прежде чем принимать это лекарство.
Другой. Очень редко наблюдается тяжелые острые реакции гиперчувствительности (например, анафилаксия). При первых признаках аллергической реакции после применения лекарственной терапии следует прекратить. В таких случаях должно быть сделано как симптоматическое и специальное лечение.
IBuProfen может временно ингибировать функцию тромбоцитов (влияние на агрегацию тромбоцитов). Следовательно, рекомендуется контролировать состояние пациентов с расстройствами коагуляции крови.
Долгосрочное употребление наркотиков Termidol должны регулярно проверять работу функции печени и почек, а также проверять картину крови.
Долгосрочное применение любых анальгетиков для лечения головной боли может ухудшить это состояние. В случае подозрения или подтверждения этой ситуации, обратитесь к врачу и отменить лечение. Диагноз головной боли из - за чрезмерное использование лекарственного средства в пациентах , страдающих от частых головных болей или ежедневно, несмотря на (или через) регулярное использование лекарств против головной боли.
Привычное использование анальгетических препаратов, особенно сочетание нескольких болевых препаратов может привести к устойчивому обесценению почек с риском почечной недостаточности (нефропатия Anelgetic). Этот риск может быть увеличен из-за потери соли и дегидратации.
Риск почечной недостаточности у детей и подростков с обезвоживанием.
При использовании НПВС на фоне одновременного употребления алкоголя может увеличить риск побочных эффектов , связанных с активным веществом, особенно из желудочно - кишечной или центральной нервной системы.
НСАЗ может маскировать симптомы инфекции и лихорадки.
Применение во время беременности или грудного вскармливания.
Беременность. Пригнічення синтезу простагландинів може негативно впливати на вагітність та/або розвиток ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень вказують на підвищений ризик викидня, вроджених вад серця та гастрошизису після застосування інгібіторів синтезу простагландинів на ранній стадії вагітності. Абсолютний ризик серцево-судинних вад збільшувався з 1 % до приблизно 1,5 %. Вважається, що ризик підвищується зі збільшенням дози та тривалості терапії.
НПЗЗ не слід приймати у перші два триместри вагітності, якщо тільки на думку лікаря очікувана користь для пацієнтки не перевищує можливий ризик для плода. Якщо ібупрофен застосовує жінка, яка намагається завагітніти, або протягом І та ІІ триместрів вагітності, слід застосовувати найменшу можливу дозу протягом найкоротшого періоду часу.
Протягом ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландину можуть становити такі ризики:
для плода: кардіопульмонарна токсичність (що характеризується передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією); порушення функції нирок, яке може прогресувати до ниркової недостатності, що супроводжується олігогідрамніоном;
для матері та новонародженого, наприкінці вагітності: можливе збільшення часу кровотечі, антитромбоцитарний ефект, який може розвинутися навіть при дуже низьких дозах; пригнічення скорочень матки, що призводить до затримки або збільшення тривалості пологів. Тому ібупрофен протипоказаний протягом третього триместру вагітності.
Період годування груддю. В обмежених дослідженнях ібупрофен був виявлений у грудному молоці у дуже низькій концентрації, тому малоймовірно, щоб він міг негативно вплинути на немовля, яке годують груддю. НПЗЗ не рекомендується застосовувати під час годування груддю.
Фертильність. Застосування ібупрофену може вплинути на жіночу фертильність. Цей ефект є оборотним при відміні лікування. Тому застосування ібупрофену не рекомендується жінкам, яким складно завагітніти.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
У разі виникнення запаморочення, сонливості або порушення зору під час прийому ібупрофену, слід уникати керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами. Одноразове застосування ібупрофену або застосування його протягом короткого періоду зазвичай не потребує будь-яких спеціальних запобіжних заходів. Це переважно стосується одночасного застосування препарату з алкоголем.
За умови застосування згідно з рекомендованими дозами та тривалістю лікування препарат не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Застосовують внутрішньо дорослим та дітям віком від 12 років з масою тіла від 40 кг . Разова доза для дітей віком від 12 років з масою тіла від 40 кг і дорослих становить 1 капсула по 400 мг ібупрофену. За необхідності можна застосовувати по 1 капсулі кожні 6 годин. Максимальна добова доза становить 1200 мг (3 капсули на добу). Застосовувати мінімальну ефективну дозу, потрібну для лікування симптомів, протягом найкоротшого періоду часу.
Тільки для короткотривалого застосування.
Дітям з масою тіла від 20 до 29 кг: рекомендована початкова доза – 1 капсула по 200 мг ібупрофену. Максимальна добова доза становить 3 капсули (еквівалентно 600 мг ібупрофену).
Дітям з масою тіла від 30 до 39 кг: рекомендована початкова доза – 1 капсула по 200 мг ібупрофену. Максимальна добова доза становить 4 капсули (еквівалентно 800 мг ібупрофену). Небажані ефекти можна мінімізувати шляхом застосування найнижчої ефективної дози протягом найкоротшого періоду часу, необхідного для контролю симптомів.
Капсули слід приймати переважно під час або після вживання їжі, не розжовувати та запивати водою.
Пацієнти літнього віку не потребують спеціального підбору дози, крім випадків вираженої ниркової або печінкової недостатності. Через можливість розвитку небажаних ефектів пацієнтів літнього віку слід особливо ретельно контролювати.
Якщо у підлітків симптоми захворювання погіршуються або зберігаються більше 3 днів, необхідно звернутися до лікаря для уточнення діагнозу та коригування схеми лікування.
Якщо в дорослих симптоми підвищення температури тіла зберігаються більше 3 днів та лікування болю триває 4 дні або симптоми захворювання погіршуються, необхідно звернутися до лікаря для уточнення діагнозу та коригування схеми лікування.
Пацієнти з легкими та помірними порушеннями функції нирок не потребують зменшення дози (пацієнти з тяжкою нирковою недостатністю, див.розділ «Протипоказання»).
Зниження дози не потрібно пацієнтам з легкими або помірними порушеннями функції печінки (пацієнти з тяжкою печінковою недостатністю, див.розділ «Протипоказання»).
Тривалість лікування визначає лікар індивідуально, залежно від перебігу захворювання та стану хворого.
Діти.
Капсули по 200 мг – не застосовують дітям з масою тіла менше 20 кг.
Капсули по 400 мг – не застосовують дітям віком до 12 років та масою тіла менше 40 кг.
Передозування.
Застосування лікарського засобу дітям у дозі понад 400 мг/кг може спричинити появу симптомів інтоксикації. У дорослих ефект дози менш виражений. Період напіввиведення при передозуванні становить 1,5–3 години.
Симптоми. У більшості пацієнтів, які застосовували клінічно значимі кількості НПЗЗ, розвивалася лише нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці, дуже рідко – діарея. Можуть також виникати шум у вухах, головний біль та шлунково-кишкова кровотеча. При більш тяжкому отруєнні можливі токсичні ураження центральної нервової системи, які проявляються як вертиго, сонливість, інколи – збуджений стан та дезорієнтація або кома. Інколи у пацієнтів спостерігаються судоми. При тяжкому отруєнні може розвинутися гіперкаліємія та метаболічний ацидоз, може спостерігатися збільшення протромбінового часу/підвищення протромбінового індексу, можливо, внаслідок впливу на фактори згортання циркулюючої крові. Може розвинутися гостра ниркова недостатність, пошкодження печінки, артеріальна гіпотензія, дихальна недостатність та ціаноз. У хворих на бронхіальну астму можливе загострення перебігу захворювання.
Лікування. Лікування повинно бути симптоматичним та підтримуючим, а також включати забезпечення прохідності дихальних шляхів та спостереження за показниками роботи серця та життєво важливих функцій до нормалізації стану. Рекомендовано пероральне застосування активованого вугілля або промивання шлунка впродовж 1 години після застосування потенційно токсичної дози препарату. Якщо ібупрофен вже всмоктався в організм, можна вводити лужні речовини для пришвидшення виведення кислотного ібупрофену із сечею. При частих або тривалих судомах слід застосовувати діазепам або лоразепам внутрішньовенно. Для лікування загострення бронхіальної астми слід застосовувати бронхолітичні засоби.
Специфічного антидоту не існеє.
Побічні реакції.
Перелік побічних реакцій, що спостерігалися після лікування ібупрофеном, включає всі побічні ефекти, про які стало відомо під час короткотривалого застосування препарату, а також ті, що спостерігалися у разі довготривалої терапії високими дозами у пацієнтів із ревматизмом. Заявлена частота виникнення побічних реакцій, що виходять за межі ступеня виникнення «дуже рідко», згадані при короткочасному застосуванні щоденних доз препарату з максимальною добовою дозою ібупрофену 1200 мг для пероральних лікарських форм.
Розвиток побічних реакцій на лікарський засіб залежить переважно від дози та індивідуальних особливостей організму.
Побічні реакції, що спостерігаються, найчастіше пов'язані зі шлунково-кишковим трактом. Можуть виникати пептичні виразки, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, іноді з летальними наслідками, особливо у людей літнього віку. Під час застосування препарату було зареєстровано нудоту, блювання, діарею, метеоризм, запор, диспепсію, біль у животі, мелену, блювання з кров'ю, виразковий стоматит, загострення коліту та хворобу Крона. Рідше спостерігається поява гастриту.
Ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі в основному залежить від дози та тривалості лікування. Зафіксовано повідомлення про набряк, артеріальну гіпертензію та серцеву недостатність, пов'язані з лікуванням НПЗЗ.
Клінічні дослідження показують, що застосування ібупрофену, особливо у високій дозі (2400 мг на добу), може спричиняти незначне зростання ризику артеріальних тромботичних явищ (наприклад, інфаркту міокарда або інсульту).
Були зареєстровані реакції гіперчутливості:
- неспецифічні алергічні реакції ц анафілаксія;
- реактивність дихальних шляхів, такі як астма, загострення астми, бронхоспазм, задишка;
- різні шкірні реакції, наприклад свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, рідше – ексфоліативні та бульозні дерматози (включаючи епідермальний некроліз і мультиформну еритему).
Пацієнт повинени відразу проінформувати лікаря і припинити прийом препарату при виникненні будь-якого з вищеперерахованих проявів.
Інфекції та паразитарні захворювання: загострення запалення, пов'язаного з інфекцією (наприклад, розвиток некротизуючого фасциїту), що може співпадати із застосуванням НПЗЗ.
У разі виникнення або погіршення ознак інфекції під час застосування препарату пацієнту рекомендується негайно звернутися до лікаря. Необхідно діагностувати, чи є показання до антиінфекційної/антибактеріальної терапії.
При застосуванні ібупрофену спостерігалися симптоми асептичного менінгіту з ригідністю потиличних м'язів, головним болем, нудотою, блюванням, гарячкою або затьмаренням свідомості у пацієнтів з існуючими аутоімунними захворюваннями, такими як системний червоний вовчак, змішане захворювання сполучної тканини.
З боку системи крові та лімфатичної системи: порушення кровотворення (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими ознаками є гарячка, біль у горлі, поверхневі виразки в ротовій порожнині, грипоподібні симптоми, тяжка форма виснаження, нез'ясована кровотеча та синці.
У такому разі пацієнту треба порадити припинити застосування цього лікарського засобу, щоб уникнути будь-якого самолікування анальгетиками або жарознижувальними засобами, а також звернутися до лікаря.
Під час тривалої терапії необхідно регулярно перевіряти показники крові.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, що включають кропив'янку та свербіж, а також напади астми; тяжкі реакції гіперчутливості, симптоми яких можуть включати набряк обличчя, язика та гортані, задишку, тахікардію, артеріальну гіпотензію (анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк або тяжкий шок); загострення астми, бронхоспазм.
З боку психіки: психотичні реакції, депресія.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, безсоння, тривожність, дратівливість або підвищена втомлюваність.
З боку органів зору: порушення зору.
З боку органів слуху та рівноваги: дзвін у вухах, зниження слуху.
З боку серцевої системи: відчуття серцебиття, серцева недостатність та інфаркт міокарда.
З боку судинної системи: артеріальна гіпертензія, васкуліт; набряк.
З боку травного тракту: диспепсія, печія, біль у животі, нудота, блювання, метеоризм, діарея, запор, незначна втрата крові зі шлунково-кишкового тракту, що у виняткових випадках може спричинити анемію; виразкова хвороба, перфорації або шлунково-кишкові кровотечі, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороба Крона, гастрит; езофагіт, панкреатит, формування кишкових діафрагмоподібних стриктур.
Паціенту необхідно терміново відмінити препарат і звернутися до лікаря у разі виникнення болю у верхній частині живота чи мелени або блювання з кров'ю.
З боку печінки : порушення функції печінки, пошкодження пнчінки, особливо у разі тривалої терапії, печінкова недостатність, гострий гепатит.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: різні висипання на шкірі; тяжкі форми шкірних реакцій, такі як бульозні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєла), алопеція. У деяких випадках вітряна віспа може бути джерелом серйозних інфекційних ускладнень шкіри та м'яких тканин; висипання, що супроводжуються еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром).
З боку нирок та сечовидільної системи: гостре порушення функції нирок (папілонекроз) та підвищена концентрація сечової кислоти в крові; підвищена концентрація сечової кислоти в крові; набряк, особливо у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або нирковою недостатністю, нефротичним синдромом, інтерстиційним нефритом, що може супроводжуватися гострою нирковою недостатністю, тому слід регулярно перевіряти функцію нирок.
Лабораторні дослідження: зниження рівня гемоглобіну.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 капсул у блістері, по 1 блістеру в пачці.
Категорія відпуску. Без рецепта.
Виробник. АТ «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
04073, Україна, м. Київ, вул. Копилівська, 38
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа