Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар

Назад к списку

ЗОРЕСАН капс. 50 мг №30

Код товара: 596478

Производитель: Kusum Healthcare (Индия)

3 500,00 RUB

в наличии

Цена и наличие актуальны на: 05.07.2024

Задать вопрос по этому продукту

Написать жалобу

поиск медикаментов, лекарства, таблеток

Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного средства

Zorean.

Место хранения:

Активный ингредиент: зоносамид;

Каждая твердое вещество капсулы содержит Zonisamide 25 мг или 50 мг, или 100 мг;

Вспомогательные вещества:

Целлюлоза микрокристаллический, лаурилсульфат натрия, коллоидный диоксид кремния, гидродируемая гидрированная гидрогенизированная гидрированная;

Капсульная оболочка:

Для капсул твердого 25 мг или 50 мг: желатин, очищенные водой, желтый оксид железа (E 172), черный оксид железа (E 172), диоксид титана (E 171), лаурилсульфат натрия;

Для капсулы твердой 100 мг: желатина, очищенные водой, оксида железа красный (E 172), диоксид титана (E 171), лаурилсульфат натрия.

Лекарственная форма. Капсулы твердые.

Основные физико-химические свойства:

Капсулы солидные 25 мг: твердое желатиновая капсула размером 4 с непрозрачной крышкой серого цвета и непрозрачный корпус белого цвета, содержащего белый порошок до почти белого;

Капсулы твердые 50 мг: твердое желатиновые капсулы размером 3 с непрозрачной крышкой серый цвет и непрозрачный белый корпус, содержащий порошок от белого до почти белого;

Капсулы солидные 100 мг: твердое желатиновые капсулы размером 1 с непрозрачной крышкой красного цвета и непрозрачный белый корпус, содержащий порошок от белого до почти белого цвета.

Фармакотерапевтическая группа. Антипилептические агенты. Другие антипилептические агенты. Zonosamide. ATX N03 AX15 код.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Зонисамид представляет собой антипилептический агент, производное бензизоксазол. In vitro слегка подавляет автобуалы и химически не связано с другими противопилептическими препаратами.

Механизм действия.

Механизм действия зонисамида не полностью изучен, вполне вероятно, что он блокирует потенциальные каналы натрия и кальция, тем самым нарушает синхронизированное нервное возбуждение, ингибирующее развитие атак и предотвращает дальнейшее распространение эпилептической активности. Зоносамид также обладает модулирующим влиянием на опосредованное габами ингибирования нейронов.

Фармакодинамические эффекты.

Антиконвульсивная активность зонисамида оценивалась на различных моделях эпилепсии, главным образом в группах с индуцированными или врожденными атаками, в то время как зонисамид показал себя антипилептическим средством широкого спектра действия. Зоносамид предотвращает развитие суда, вызванного максимальным электрошоком, ограничивает распределение судом, в том числе распространение ячейки возбуждения от коры головного мозга к подкокослу структурам, а также подавляет активность эпилепестогенного фокуса. В отличие от фенитоина и карбамазепина, Zonisamide имеет селективное влияние на атаки, которые возникают в коре головного мозга.

Фармакокинетика.

Поглощение.

Зонисамид почти полностью поглощается после перорального введения, C _Max в сыворотке или плазме крови достигается в течение 2-5 часов после приема. Считается, что пресистм метаболизма незначительна. Абсолютная биодоступность оценивается примерно на 100%. Биодоступность зоносамида с пероральным введением не зависит от еды, хотя оно может замедлить время достижения C _Max в плазме или сыворотке крови.

Значения AUC и C _Max Zonisamide выросли почти линейно после получения одной дозы (в диапазоне доз 100-800 мг) и после нескольких приемных (в диапазоне доз 100-400 мг 1 раз в день) Отказ Увеличение этих значений в достижении состояния равновесия, слегка превышает прогнозируемую дозу, возможно, из-за насыщенного связывания зонисамида с эритроцитами. Состояние равновесия было достигнуто в течение 13 дней. Существует несколько большая кумуляция, чем ожидалось, по сравнению с одноразовым потреблением препарата.

Распределение.

Зонамид связывается с белками плазмы крови на 40-50%. Результаты исследований in vitro показали, что наличие различных противопилептических препаратов (например, фенитоин, фенобарбитал, карбамазепин и натрий вальпроата) не влияет на степень связывания зонисамида с белками плазмы крови. Воображаемый объем распределения у взрослых составляет около 1,1-1,7 л / кг, что указывает на значительное распределение зонисамида в тканях. Соотношение эритроцитов / плазмы составляет около 15 при низких концентрациях и около 3 при более высоких концентрациях.

Биотрансформация.

Зоносамид метаболизируется с участием Isoenzyme Cyp3a4, основной путь метаболизма - расщепление бензизоксазола кольца с образованием 2-сульфамоула ацетилфенола (SMAP), а также н-ацетилирования. Зона и SMAP могут связываться с глюкуроновой кислотой. Метаболиты, которые не определены в амортитивной активности плазмы крови. Данные, которые зона способна вызывать собственный метаболизм.

Разведение.

Зазор зонисамида, который наблюдается в состоянии равновесия после перорального введения, составляет около 0,7 л / ч, период полураспада в 60 часов составляет около 60 часов (при условии отсутствия одновременного приема индукторов активности изонзима CYP3A4) Отказ Период полугомана не зависит от дозы и повторного введения. Колебания концентрации зонисамида в сыворотке или плазме крови во время интервала дозирования (<30%). Основной метод удаления метаболитов и неизменного зоносамида является моча. Почечный клиренс неизменного зонисамида относительно низкий (около 3,5 мл / мин); Около 15-30% принятой дозы выводится в неизменной форме.

Линейность / нелинейность.

Воздействие зонисамида увеличивается с течением времени, пока состояние равновесия не произойдет примерно через 8 недель. У пациентов с более высоким весом тела равновесные концентрации зонисамида в сыворотке ниже, но эти различия незначительны. Возраст (≥ 12 лет) и секс не имеют явного воздействия на концентрацию зонисамида у пациентов с эпилепсией во время равновесного периода. Необходимость настроить дозу Zonisamide при нанесении других антипилептических агентов, в том числе Индукторы Isoenzyme Cyp3a4 отсутствуют.

Фармакодинамика и соотношение фармакокинетики.

Зоносамид снижает среднюю частоту атак на 28-дневный период, и это уменьшение пропорционально (журнал - линейная зависимость) средней концентрации зонисамида.

Специальные группы пациентов.

Почечная недостаточность.

У пациентов с почечной недостаточностью почечная очистка одиночных доз зонисамида положительно коррелирует с оформлением креатинина. Зона плазмы крови была увеличена на 35% у пациентов с зазором креатинина <20 мл / мин.

Пациенты с расстройствами функции печени.

Фармакокинетика зонисамида у пациентов с расстройствами функции печени недостаточно изучена.

Пациенты пожилых людей.

Клинически значимые различия в фармакокинетике зонисамида у молодых (21-40 лет) и пожилых людей (65-75 лет) пациентов не выявлены.

Дети (5 - 18 лет).

Ограниченные данные указывают на то, что фармакокинетика зонисамида у детей похожа на то, что наблюдается у взрослых.

Клинические характеристики .

Показания .

Zorean ^® показан как:

монотерапия у взрослых пациентов с частичными эпилептическими атаками со средним обобщением или без, с первой диагностированной эпилепсией;
Дополнительная терапия у взрослых и детей в возрасте 6 лет с частичными эпилептическими атаками со средним обобщением или без.

Противопоказание.

Повышенная чувствительность к активному ингредиенту, к любому из вспомогательных веществ или сульфонамидов.

Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.

Влияние зонисамида на ферменты цитохромной системы P450

Исследование влияния зонисамида in vitro на микросомальное окисление в человеческих гепатоцитах не показало существенного эффекта (<25%) препарата на активность изоэнцима цитохрома P450 CYP1A2, CYP2A6, CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1 , CYP2D6, CYP2E1 и CYP3A4 со своими концентрациями в плазме крови. Это 2 раза и более превышено терапевтическим уровням. Следовательно, не ожидается, что не влияет на зонисамид на фармакокинетику других препаратов через механизмы, связанные с цитохромом P450, который был продемонстрирован in vivo для карбамазепина, фенитоина, этинилэстрадиола и неожиданно.

Потенциальное влияние зонисамида на другие лекарства.

Антипилептические препараты.

Пациенты с эпилепсией длинный прием Zonisamide в терапевтических дозах не имеют клинически значимого влияния на фармакокинетику карбамазепина, ламотригина, фенитоина и натрия вальпроата.

Оральные контрацептивы.

В клинических испытаниях с участием здоровых добровольцев, прием Zonisamide в терапевтических дозах не влиял на концентрацию крови в сыворотке крови этинилэстрадиола или норэтистере, которые были частью комбинированных устных контрацептивов.

Ингибиторы углеводнойдразы.

Зоносамид у больных взрослых следует использовать с ингибиторами предосторожности ингибиторов, таких как топирамид и ацетазоламид, поскольку недостаточно данных для исключения фармакодинамического взаимодействия между ними (см. Раздел «Особенности применения»). Зоносамид не следует назначать детям одновременно с ингибиторами углеводов, таких как топирамат и ацетазоламид, поскольку недостаточно данных для исключения возможного фармакодинамического взаимодействия между ними (см. Раздел «Особенности применения»).

Подложки P-GP.

Результаты исследований in vitro показывают, что Zonisamide представляет собой слабый ингибитор белка P-GP (MDR1) с IC ₅₀ , который составляет 267 мкмоль / л, что является теоретической возможностью эффекта зонисамида на фармакокинетику лекарств, которые являются ГП субстраты. Рекомендуется начать начинать или закончить лечение Zonisamide или изменять дозу у пациентов, которые также получают лекарства, которые являются субстратами P-GP (например, гипоксин, хинидин).

Потенциально возможное влияние других препаратов для действия зонисамида.

В клинических исследованиях было обнаружено, что одновременное использование ламотригина с зоносамидом существенно не влияет на фармакокинетику последнего. Совместимое применение Zonisamide с лекарственными средствами, которые могут вызвать уролитиазу, способствуют росту риска образования камней в почках, благодаря которым следует избегать их одновременное использование.

Зона метаболизируется с участием цитохрома CYP3A4 (снижение расщепления) и N-ацетильной трансфаризы, а также с помощью сопряжения с глюкуроновой кислотой. Следовательно, вещества, которые вызывают или ингибируют эти ферменты, могут влиять на фармакокинетику зонисамида.

Индукторы ферментов . Влияние зоносамида уменьшается с его одновременным введением с препаратами, которые увеличивают активность цитохрома Cyp3A4, такого как фенитоин, карбамазепин и фенобарбитал, у пациентов, получающих антипилептическую терапию. Эти эффекты не являются клинически значимыми в случаях, когда Zonisamide добавляют к уже инициированной терапии, но клинически значимые изменения в концентрации препарата возможны в случае вылета, изменяя режим дозировки или дополнительное введение других препаратов, вызывающих CYP3A4. В таких ситуациях доза зонисамида может быть исправлена. Rifampicin - мощный индуктор CYP3A4. Если требуется совместимое назначение с зоной, необходимо тщательно контролировать условие пациента, при необходимости, регулирование дозы зонисамида и других препаратов, которые являются субстратами CYP3A4.
Ингибиторы ферментов CYP3A4 . Эти клинические исследования не показали значительных последствий специфических и неспецифических ингибиторов CYP3A4 к фармакокинетическим параметрам зонисамида. Использование кетоконазола (400 мг / сут) или циметинина (1200 мг / день) не делало клинически значимое влияние на фармакокинетику зонисамида, которое было принято одноразовыми здоровыми добровольцами. Таким образом, коррекция дозировки зонисамида с его одновременным введением с ингибиторами CYP3A4 не требуется.

Дети.

Изучение медицинского взаимодействия у детей не проводилось.

Особенности приложения.

Сыпь необъяснимого происхождения.

При нанесении зонисамида были серьезные высыпания, в том числе случаи синдрома Стивенс-Джонсона.

Рекомендуемая отмена Zonisamide в случае сыпи, которые не могут быть объяснены другими причинами. Все пациенты, в которых высыпания во время приема зонисамида должны находиться под бдительным надзором, особенно в случае одновременного использования других антипилептических агентов, которые способны сыпить.

Судороги в результате отмены терапии.

В соответствии с существующей клинической практикой отмена Zonisamide у пациентов с эпилепсией следует проводить постепенное снижение дозы для снижения вероятности возникновения судом. Недостаточно данных в пользу отмены сопутствующих анто эпилептических препаратов в случае контроля над атаками при использовании Zonisamide в рамках вспомогательной терапии с целью перехода к монотерапии Zonisamide. Следовательно, отмена сопутствующих анто эпилептических препаратов следует проводить с осторожностью.

Реакции, связанные с наличием сульфонамидной группы.

Зонисамид представляет собой производное бензизоксазола, содержащее сульфонамидную группу. Серьезные побочные реакции от иммунной системы, связанной с введением лекарственных средств, содержащих сульфонамидную группу, включают кожные репшины, аллергические реакции и выраженные гематологические расстройства, вкл. Апластическая анемия, которая в очень редких случаях приводит к летальному следствию.

Сообщить об случаях агранулоцитоза, тромбоцитопении, лейкопении, апластической анемии, пандитопении и лейкоцитоза. Недостаточная информация для оценки возможной взаимосвязи этих явлений с дозой и продолжительностью лечения Zonisamide.

Острая близорукость и вторичная классная глаукома.

Сообщенное синдром, состоящий из острой близости, связанной со вторичной закрытой глаукомой у взрослых пациентов и детей, получающих Zonosamide. Симптомы включают острую запуск остроту зрения и / или боли боли. В результате офтальмологического осмотра можно обнаружить близорукость, снижение глубины передней камеры глаза, гиперемии (покраснение) глаза и увеличение внутриглазного давления. Этот синдром может быть связан с надактивным сточным стоком, что приводит к смещению линзы и радужной оболочки, со вторичной замкнутой глаукомой. Симптомы могут возникнуть в течение нескольких часов или недель после начала терапии. Лечение включает в себя немедленное расторжение Zonizamide приемника в соответствии с рекомендациями врача и соответствующих мер для снижения внутриглазного давления. Увеличение внутриглазного давления любой этиологии, если не лечится, может привести к серьезным последствиям, включая постоянную потерю зрения. Осторожно следует наблюдать при лечении зонизамида пациентов с болезнью анамнеза.

Суицидальное мышление и поведение.

Сообщили о самоубийстве и поведении у пациентов, которые использовали анто эпилептические препараты по некоторым показаниям. Метаализация рандомизированных плацебо-контролируемых исследований антипилептических препаратов также показала повышенный риск самоубийства мыслей и поведения. Механизм этого риска неизвестен, доступные данные не исключают возможности повышенного риска на фоне приема зонисамида. Следовательно, необходимо наблюдать за пациентами по появлению самоубийств и поведения, а также рассмотреть надлежащее лечение. Пациенты (и тех, кто заботится о них), рекомендуется обратиться к врачу в появлении самоубийственных мыслей и поведения.

Нефролитиаз.

У некоторых пациентов особенно склонны к нефролитиазу, увеличение риска формирования камней в почках и появление связанных особенностей и симптомов, таких как почечная колика, боль в почках или боли в стороне. Нефролитиаз может привести к хроническому повреждению почек. Факторы риска нефролитиаза включают предварительное образование камней в почках, обремененная наследственность для нефролитамаса и гиперкальциурии. Ни один из этих факторов риска не является значительной особенностью, которая позволяет предсказать формирование камней в почках в лечении зонсамида.

Увеличение потребления жидкости и укрепление диуреса может помочь снизить риск образования камней в почках, особенно у людей с факторами риска. На усмотрение врача может проводиться ультразвуком почек. В случае обнаружения камней в почках Zonisamide следует отменять.

Метаболический ацидоз.

Гиперхлологический метаболический ацидоз без анионного разрыва (то есть, уменьшают уровень бикарбонатов ниже уровня контрольного диапазона при отсутствии алкалоза хронического газа) связан с зонисамидной терапией. Развитие метаболического ацидоза связана с потерей бикарбонатов в почках из-за ингибирующего воздействия зонисамида на уравнителей. Как правило, метаболический ацидоз, вызванный Zonisamide, возникает на ранних этапах лечения, но на любой стадии лечения можно. Уменьшение уровня бикарбонатов обычно немного (среднее значение составляет приблизительно 3,5 мкВ / л при суточной дозе 300 мг у взрослых); В редких случаях пациенты могут наблюдаться более значительное снижение. Stans или методы лечения, приводящие к развитию ацидоза (например, заболевания почек, тяжелых дыхательных расстройств, эпилептический статус, диарея, хирургическое вмешательство, диета для кето или лекарств) могут привести к увеличению воздействия подавления зонисамида на уровень бикарбоната. Отказ

У молодых пациентов риск метаболического ацидоза, вызванного ZoneCamide, выше и таким государством, имеет более тяжелый курс. Необхідно проводити відповідну оцінку і моніторинг рівня бікарбонатів у сироватці крові пацієнтів, які отримують зонізамід та мають захворювання, що можуть підвищити ризик ацидозу; у пацієнтів, які мають підвищений ризик виникнення побічних наслідків метаболічного ацидозу та у пацієнтів із симптомами, що свідчать про метаболічний ацидоз. Якщо метаболічний ацидоз, що розвинувся, не проходить, слід розглянути можливість зниження дози або повного припинення прийому зонісаміду (із поступовою відміною або зменшенням терапевтичної дози), оскільки можливий розвиток остеопенії.

Якщо ухвалено рішення продовжити терапію зонісамідом при наявності стійкого ацидозу, слід розглянути можливість корекції кислотно-лужного балансу.

Зонісамід слід застосовувати з обережністю дорослим пацієнтам, які одночасно отримують лікування інгібіторами карбоангідрази, такими як топірамат або ацетазоламід, оскільки недостатньо даних для виключення фармакодинамічної взаємодії.

Тепловий удар.

Випадки зниженого потовиділення та підвищеної температури тіла були зафіксовані переважно у дітей. Слід дотримуватися обережності при призначенні зонісаміду дорослим одночасно з препаратами, що сприяють перегріванню організму, включаючи інгібітори карбоангідрази та лікарські засоби з антихолінергічною активністю.

Панкреатит.

Пацієнтам, у яких розвиваються клінічні ознаки панкреатиту на тлі прийому зонісаміду, рекомендується моніторинг рівнів панкреатичної ліпази та амілази. У разі підтвердженого панкреатиту, при відсутності інших очевидних причин, рекомендується відмінити зонісамід та призначити відповідне лікування.

Рабдоміоліз.

Пацієнтам, які застосовують зонісамід, та у яких розвивається сильний м'язовий біль та/або слабкіть, при наявності або у відсутності гарячки, рекомендується оцінити вміст маркерів пошкодження м'язів, включаючи рівні креатинфосфокінази та альдолази. При їхньому підвищенні, у разі відсутності інших очевидних причин, таких як травма або великий епілептичний напад, рекомендується відміна зонісаміду і призначення відповідного лікування.

Жінки репродуктивного віку.

Жінкам репродуктивного віку необхідно застосовувати надійні методи контрацепції під час терапії зонісамідом і протягом 1 місяця після її припинення. Лікарю слід переконатися у тому, що пацієнтка використовує відповідні засоби контрацепції, а також, враховуючи індивідуальну клінічну ситуацію, оцінити адекватність вибору пероральних контрацептивів. Зонісамід не можна застосовувати жінкам репродуктивного віку, які не використовують ефективну контрацепцію, якщо тільки це не є необхідним і лише якщо потенційна користь вважається виправданою, враховуючи ризик для плода. Жінок репродуктивного віку перед початком терапії зонісамідом слід проконсультувати щодо ризиків можливого впливу препарату на плід та щодо переваг цього лікування. У випадку планування вагітності жінкам необхідно проконсультуватися з лікарем щодо необхідності перегляду терапії зонісамідом, включаючи розгляд інших схем терапії.

Маса тіла.

Терапія зонісамідом може спричинити зниження маси тіла. Під час лікування пацієнтів зі зниженою масою тіла або при зменшенні маси тіла внаслідок лікування зонісамідом необхідним є застосування харчових добавок і посилене харчування. При вираженому зниженні маси тіла слід розглянути можливість відміни зонісаміду. Зменшення маси тіла у дітей може бути більш вираженим.

Діти

Вище вказані заходи безпеки також стосуються дітей.

Нижче вказані запобіжні заходи у пацієнтів дитячого віку, на які слід звернути особливу увагу.

Тепловий удар і дегідратація.

Профілактика перегрівання і дегідратації у дітей.

У дітей зонісамід може спричинити зниження потовиділення та перегрівання, що при відсутності відповідної допомоги може призвести до ураження головного мозку та летального наслідку. Діти належать до пацієнтів високого ризику, особливо в умовах спекотної погоди.

Якщо дитина приймає зонісамід, необхідно дотримуватися наступних правил:

слід уникати перегрівання, особливо в спекотну погоду;
слід уникати значного фізичного навантаження, особливо в спекотну погоду;
слід споживати велику кількість холодної води;
не слід застосовувати такі препарати: інгібітори карбоангідрази (такі як топірамат і ацетазоламід) та антихолінергічні препарати (такі як кломіпрамін, гідроксизин, діфенгідрамін, галоперидол, іміпрамін і оксибутинін).

При виникненні будь-якого Із ЗАЗНАЧЕНих нижче симптомів у дитини слід негайно звернутися за невідкладною медичною допомогою та ВЖИТИ невідкладнИХ заходІВ першої допомоги.

Симптоми:

шкіра на дотик гаряча,
потовиділення незначне або відсутнє,
сплутаність свідомості,
спазми м'язів,
прискорене серцебиття та/або дихання.

Невідкладні заходи першої допомоги:

помістити дитину у прохолодне затінене місце;
змочити шкіру дитини водою, щоб охолодити її;

напоїти дитину прохолодною водою.

Про випадки зниження потовиділення і підвищення температури тіла повідомляли головним чином у дітей. У деяких випадках діагностували тепловий удар, що потребував стаціонарного лікування. У ряді випадків повідомляли про тепловий удар, що потребував госпіталізації та призводив до летального наслідку. Більшість випадків спостерігалися при теплій погоді. Пацієнтів та осіб, які доглядають за ними, слід попередити про можливу серйозність теплового удару, ситуації, коли він може виникнути, а також заходи, яких потрібно вжити у разі появи будь-яких ознак або симптомів. Пацієнтів або осіб, які доглядають за ними, необхідно попередити про необхідність вживання достатнього обсягу рідини, уникнення надмірно високої температури та напружених фізичних навантажень. Лікарі повинні звертати увагу дітей та їхніх батьків/опікунів на рекомендації щодо запобігання тепловому удару та перегріву у дітей, зазначені в інструкції для застосування. У разі появи ознак і симптомів дегідратації, олігогідрозу або підвищення температури тіла слід розглянути питання про відміну зонісаміду.

Зонісамід не слід застосовувати дітям, які одночасно отримують інші препарати, що провокують появу порушень теплообміну, такі як інгібітори карбоангідрази та антихолінергічні лікарські засоби.

Маса тіла.

Погіршення загального стану та припинення застосування протиепілептичних препаратів було пов'язане зі зниженням маси тіла та призводило до летального наслідку. Застосування зонісаміду не рекомендується для дітей зі зниженою масою тіла або для дітей із поганим апетитом. Зниження маси тіла спостерігається з однаковою частотою у дітей різних вікових груп. З огляду на потенційну серйозність наслідків зниження маси тіла у дітей необхідним є контроль у них маси тіла впродовж терапії.

При затримці наростання маси тіла у дитини, відповідно до карти фізичного розвитку, рекомендується застосування харчових добавок або збільшення обсягу їжі у її раціоні. В іншому випадку слід припинити застосування зонісаміду.

Дані щодо застосування зонісаміду у пацієнтів із масою тіла менше 20 кг обмежені. У зв'язку з цим при лікуванні дітей віком від 6 років із масою тіла менше 20 кг слід дотримуватися обережності. Вплив тривалої наявності низької маси тіла на ріст і розвиток дитини невідомий.

Метаболічний ацидоз.

Ризик виникнення метаболічного ацидозу внаслідок терапії зонісамідом вищий у дітей. Також клінічно метаболічний ацидоз у цієї вікової групи носить більш важкий характер. У цієї групи пацієнтів необхідно здійснювати відповідний нагляд і контроль рівнів бікарбонатів у сироватці крові. Довготривалий вплив низького рівня бікарбонатів на ріст і розвиток невідомий.

Зонісамід не слід застосовувати дітям одночасно з іншими інгібіторами карбоангідрази, такими як топірамат або ацетазоламід.

Нефролітіаз.

Утворення каменів у нирках (нефролітіаз) відзначалося у пацієнтів дитячого віку. У деяких пацієнтів, особливо тих, які схильні до нефролітіазу, можливе збільшення ризику утворення каменів у нирках і виникнення пов'язаних з ними ознак і симптомів, таких як ниркова коліка, біль у нирках або біль у боку. Нефролітіаз може призводити до хронічного ураження нирок. До чинників ризику нефролітіазу належать попереднє утворення каменів у нирках, обтяжена спадковість до нефролітіазу і гіперкальціурія. Жоден із цих чинників ризику не є достовірною ознакою, що дозволяє спрогнозувати утворення каменів у нирках при лікуванні зонісамідом.

Збільшення споживання рідини і виведення сечі можуть допомогти зменшити ризик утворення каменів у нирках, особливо в осіб із чинниками ризику. На розсуд лікаря можна проводити УЗД нирок. У разі виявлення каменів у нирках зонісамід слід відмінити.

Порушення функції печінки.

На тлі терапії зонісамідом у пацієнтів дитячого віку спостерігалося підвищення деяких показників функції печінки, таких як аланінамінотрансфераза (АЛТ), аспартатаміно-трансфераза (АСТ), гамма-глутамілтрансфераза (ГГТ) і білірубін. При підозрі на виникнення небажаних явищ з боку печінки слід оцінити її функцію та ухвалити рішення щодо відміни зонісаміду.

Когнітивні функції.

Порушення когнітивних функцій у пацієнтів з епілепсією пов'язують з основним захворюванням та/або із застосуванням протиепілептичних препаратів. У плацебо-контрольованому дослідженні із застосуванням зонісаміду у дітей і підлітків частка пацієнтів із порушенням когнітивних функцій була кількісно вищою у групі зонісаміду порівняно з групою плацебо.

Допоміжні речовини.

Препарат Зоресан ^® містить олію рицинову гідрогенізовану, яка може спричинити розлад шлунка та діарею.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Існують обмежені дані щодо застосування зонісаміду вагітним жінкам. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людей невідомий.

Повідомляли про збільшення частки немовлят із низькою масою тіла при народженні, передчасно народжених або немовлят із недостатньою масою тіла для їхнього гестаційного віку.

Зонісамід не слід застосовувати у період вагітності, за винятком тих випадків, коли потенційна користь, на думку лікаря, переважає можливий ризик для плода. У разі призначення зонісаміду вагітним жінкам вони повинні бути повністю поінформовані про потенційну шкоду такого лікування для плода. У разі необхідності терапії зонісамідом у період вагітності рекомендовано застосовувати мінімальну ефективну дозу препарату та проводити ретельний моніторинг за станом пацієнток.

Як і у випадку терапії іншими протиепілептичними препаратами, слід уникати різкої відміни зонісаміду для вагітних жінок через ризик розвитку епілептичного нападу, який може призвести до серйозних наслідків як для матері, так і для плода. Ризик виникнення вроджених вад розвитку у дітей, чиї матері приймають протиепілептичні препарати, зростає у 2–3 рази. Найчастіше виявляються такі вади розвитку, як розщеплення верхньої губи, аномалії розвитку серцево-судинної системи і дефекти нервової трубки. Комбінована терапія протисудомними препаратами супроводжується підвищенням ризику розвитку вроджених вад порівняно з монотерапією.

Період годування груддю.

Зонісамід проникає у грудне молоко у концентраціях, подібних до його вмісту у плазмі крові. У період годування груддю препарат можна застосовувати тільки у випадках, якщо, на думку лікаря, користь від прийому зонісаміду для матері переважає потенційний ризик припинення грудного годування для дитини. Під час прийому препарату годування груддю слід припинити. Унаслідок тривалого періоду напіввиведення зонісаміду грудне годування може бути відновлене не раніше ніж через 1 місяць після його відміни.

Фертильність.

Немає доступних клінічних даних про вплив зонізаміду на фертильність людини. Дослідження на тваринах продемонстрували зміни у показниках фертильності.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Досліджень впливу зонісаміду на здатність керувати автотранспортом і працювати з механізмами не проводили. Однак, враховуючи те, що деякі пацієнти можуть відчувати сонливість або труднощі з концентрацією уваги, особливо на початку терапії або після збільшення дози, необхідно утримуватися від діяльності, що потребує підвищеної концентрації уваги, як наприклад, керування автотранспортом або робота з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Препарат Зоресан ^® застосовувати перорально незалежно від прийому їжі.

Дорослі.

Підвищення дози і величина підтримуючої дози.

Зонісамід можна застосовувати у вигляді монотерапії або як додаткову терапію. Доза препарату має титруватися з урахуванням клінічного ефекту. Рекомендований режим титрування дози і величина підтримуючих доз наведені у таблиці 1. Для деяких пацієнтів, зокрема для тих, які не застосовують препарати, що індукують ізофермент CYP3A4, можливо отримати клінічну відповідь при застосуванні нижчих доз.

Таблиця 1.

Рекомендований режим підвищення дози і величина підтримуючих доз у дорослих

Режим лікування	Фаза титрування дози			Підтримуюча доза
Режим лікування	1 – 2 тижні	3 – 4 тижні	5 – 6 тижні	Підтримуюча доза
Монотерапія Дорослі з уперше діагностованою епілепсією	100 мг/добу (1 раз на добу)	200 мг/добу (1 раз на добу)	300 мг/добу (1 раз на добу)	300 мг/добу (1 раз на добу) Якщо потрібні більш високі дози: збільшувати на 100 мг із дво-тижневими інтервалами до максимальної рекомендованої дози 500 мг/добу
Додаткова терапія - з лікарськими засобами, що індукують ізофермент CYP3A4	1-й тиждень	2-й тиждень	3 – 5-й тижні
	50 мг/добу (у 2 прийоми)	100 мг/добу (у 2 прийоми)	Збільшення на 100 мг із тижневими інтервалами	300–500 мг/добу (в 1 або 2 прийоми).
Додаткова терапія - без лікарських засобів, що індукують ізофермент CYP3A4 або пацієнти з нирковою чи печінковою недостатністю	1 – 2-й тижні	3 – 4-й тижні	5 – 10-й тижні
	50 мг/добу (у 2 прийоми)	100 мг/добу (у 2 прийоми)	Збільшення на 100 мг з двотижневими інтервалами	300–500 мг/добу (в 1 або 2 прийоми). Деякі пацієнти можуть реагувати на більш низькі дози.

Відміна препарату.

У разі необхідності припинення терапії зонісамідом препарат слід відміняти поступово. Зменшення дози на 100 мг щотижня необхідно проводити з одночасним коригуванням доз інших протиепілептичних препаратів (у разі потреби).

Діти (віком від 6 років).

Підвищення дози і величина підтримуючих доз.

Дітям віком від 6 років зонісамід необхідно додавати до раніше призначеної терапії. Доза препарату має титруватися з урахуванням клінічного ефекту. Рекомендований режим титрування дози і величина підтримуючих доз наведені у таблиці 2. У деяких пацієнтів, зокрема у тих, які не застосовують препарати, що індукують ізофермент CYP3A4, можливо отримати клінічну відповідь при застосуванні нижчих доз.

Слід звертати увагу дітей, їхніх батьків або осіб, які за ними наглядають, на особливі вказівки для пацієнта щодо заходів запобігання тепловому удару (див. розділ «Особливості застосування»).

Таблиця 2.

Рекомендований режим підвищення дози і величина підтримуючих доз у дітей віком від
6 років.

Режим лікування	Фаза титрування дози		Підтримуюча доза
Додаткова терапія - з лікарськими засобами, що індукують ізофермент CYP3A4	1-й тиждень	2 – 8-й тижні	Пацієнти з масою тіла від 20 до 55 кг ^*	Пацієнти з масою тіла > 55 кг
	1 мг/кг/добу (1 раз на добу)	Збільшення на 1 мг/кг з тижневими інтервалами	6–8 мг/кг/добу (1 раз на добу)	300–500 мг/добу (1 раз на добу)
Додаткова терапія - без лікарських засобів, що індукують ізофермент CYP3A4	1 – 2-й тижні	≥ 3 тижні	Пацієнти з масою тіла від 20 до 55 кг ^*	Пацієнти з масою тіла > 55 кг
	1 мг/кг/добу (1 раз на добу)	Збільшення на 1 мг/кг із двотижневими інтервалами	6–8 мг/кг/добу (1 раз на добу)	300–500 мг/добу (1 раз на добу)

*Для забезпечення підтримування терапевтичної дози слід контролювати масу тіла дитини та у разі її зміни переглядати дозу (до досягнення маси тіла 55 кг). Дозовий режим становить 6–8 мг/кг/добу до максимальної дози 500 мг/добу.

Безпека та ефективність зонісаміду у дітей віком до 6 років або дітей із масою тіла менше 20 кг не встановлені. Існують обмежені дані щодо застосування зонісаміду у пацієнтів із масою тіла менше 20 кг. Тому дітей віком від 6 років і масою тіла менше 20 кг слід лікувати з обережністю.

Не завжди можливо точно досягнути розрахованої дози за допомогою дозування препарату Зоресан ^® . У таких випадках рекомендується округляти розраховану дозу вверх або вниз до найближчої доступної дози препарату Зоресан ^® (25, 50 та 100 мг).

Відміна препарату.

У разі необхідності припинення терапії зонісамідом препарат слід відміняти поступово шляхом зниження дози на 2 мг/кг раз на тиждень (таблиця 3).

Таблиця 3.

Рекомендована схема зниження дози зонісаміду у дітей віком від 6 років

Маса тіла	Зниження дози з тижневими інтервалами:
20–28 кг	Від 25 до 50 мг/добу*
29–41 кг	Від 50 до 75 мг/добу*
42–55 кг	100 мг/добу*
> 55 кг	100 мг/добу*

*Усі дози дня одноразового прийому.

Пацієнти літнього віку.

Слід проявляти обережність при призначенні зонісаміду пацієнтам літнього віку через недостатність даних щодо його застосування у цієї групи пацієнтів. Необхідно також враховувати профіль безпеки зонісаміду (див. розділ «Побічні реакції»).

Пацієнти з нирковою недостатністю.

Необхідно проявляти обережність при лікуванні пацієнтів із нирковою недостатністю, оскільки дані щодо застосування зонісаміду цією категорією пацієнтів обмежені. Може знадобитися повільніший підбір дози зонісаміду. Оскільки зонісамід та його метаболіти виводяться нирками, препарат слід відмінити у пацієнтів, у яких розвивається гостра ниркова недостатність або спостерігається клінічно значуще стійке підвищення креатиніну сироватки крові.

У пацієнтів із нирковою недостатністю нирковий кліренс одноразових доз зонісаміду позитивно корелює з кліренсом креатиніну. Плазмова AUC зонісаміду підвищувалась на 35 % у осіб із кліренсом креатиніну < 20 мл/хв.

Пацієнти з печінковою недостатністю.

Застосування зонісаміду для пацієнтів із печінковою недостатністю не вивчали. Тому застосування препарату пацієнтам із важкою печінковою недостатністю не рекомендується. Необхідно дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів із легкою та помірною печінковою недостатністю, може знадобитися більш повільне титрування дозування.

Діти.

Препарат слід застосовувати дітям віком від 6 років та з масою тіла більше 20 кг.

Передозування .

Симптоми.

Сонливість, нудота, гастрит, ністагм, міоклонус, кома, брадикардія, порушення функції нирок, артеріальна гіпотензія і пригнічення функції дихання. Оскільки зонісамід має тривалий період напіввиведення, симптоми його передозування можуть мати стійкий характер.

Лікування.

Специфічний антидот для лікування передозування зонісамідом відсутній. У разі встановленого факту передозування або підозри щодо нього застосовувати промивання шлунка або штучне викликання блювання на тлі звичайних заходів, спрямованих на підтримку прохідності дихальних шляхів. Також слід проводити підтримуючу терапію, включаючи регулярний моніторинг показників життєво важливих функцій організму та ретельний нагляд за станом пацієнта. Оскільки гемодіаліз знижує концентрацію зонісаміду у плазмі крові у пацієнтів із нирковою недостатністю, його можна розглядати як засіб лікування передозування препаратом.

Побічні реакції.

Інфекції та інвазії: пневмонія, урогенітальні інфекції.

З боку крові та лімфатичної системи: екхімоз, агранулоцитоз, апластична анемія, лейкоцитоз, лейкопенія, лімфаденопатія, панцитопенія, тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості, медикаментозно-зумовлений сидром підвищеної чутливості, DRESS-синдром (висипання з еозинофілією і системними симптомами).

З боку метаболізму: анорексія, зниження апетиту, гіпокаліємія, метаболічний ацидоз, нирковий тубулярний ацидоз.

З боку психіки: збудження, дратівливість, сплутаність свідомості, депресія, емоційна лабільність, перепади настрою, гострий психоз, тривожність, безсоння, психотичні розлади, гнів, агресивність, суїцидальні думки та спроби самогубства, галюцинації.

З боку нервової системи: атаксія, запаморочення, порушення пам'яті, сонливість, брадифренія (загальмованість мислення), порушення уваги, ністагм, парестезія, порушення мовлення, тремор, судоми, амнезія, кома, великі епілептичні напади, міастенічний синдром, злоякісний нейролептичний синдром, епілептичний статус.

З боку органів зору: диплопія, закритокутова глаукома, біль в очах, міопія, розмитість зору, зниження гостроти зору.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: задишка, аспіраційна пневмонія, порушення дихання, пневмоніт, пов'язаний із підвищеною чутливістю.

З боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі, запор, діарея, диспепсія, нудота, блювання, панкреатит.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: холецистит, холелітіаз, гепатоцелюлярне пошкодження.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, свербіж, алопеція, ангідроз, мультиформна еритема, синдром Стівенса‒Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: рабдоміоліз.

З боку сечовидільної системи: нефролітіаз, уролітіаз, гідронефроз, ниркова недостатність, порушення складу сечі.

Загальні порушення та реакції у місці введення: підвищена стомлюваність, грипоподібні стани, підвищення температури тіла, периферичний набряк.

Лабораторні показники: зниження рівня бікарбонатів, зниження маси тіла, підвищення рівня креатинінфосфокінази, підвищення рівня креатиніну, підвищення рівня сечовини, порушення біохімічних показників функції печінки.

Інші: тепловий удар.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 капсул у блістері; по 3 або 6 блістерів у картонній упаковці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Кусум Хелтхкер Пвт Лтд /

Kusum Healthcare Pvt Ltd.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

СП-289 (А), РІІКО Індастріал ареа, Чопанкі, Бхіваді, Діст. Алвар (Раджастан), Індія/

SP-289 (A), RIICO Industrial area, Chopanki, Bhiwadi, Dist. Alwar (Rajasthan), India

ЗОНИСАМИД

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.

В аптеке бывают лекарства-аналоги.

Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.

Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.

Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.

Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.

Список отзывов пуст

Добавить отзыв

Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа